О, Господи! Во всем Ты прав!
А мы не правы, мы не правы:
Пьем лжи медовую отраву,
Подлунный давит нас устав.
Мы так боимся холодов,
Воды боимся мы и зноя.
Что для небес полупустое,
Для нас — основа из основ.
Прости нас, Господи, прости;
И неразумны мы, и слабы.
Достоин Ты Великой Славы,
А нам она — туман в горсти.
* * *
Ничтожна воля человека,
Хоть с виду вроде б велика;
Он может складно кукарекать,
Рукою гладить облака;
Повысить благосостояние,
Кому-то отравить житье,
И нищему дать подаяние —
На хлеб, на сало, на бритье.
Да, человека спесь заносит,
И только лишь одно не вздор:
Когда он сам себе выносит
Жестоко смертный приговор.
* * *
Уж очень много непонятного,
Сложна ужасно жизнь сия;
Куда ни глянь — белеют пятна
На нашей карте бытия.
А так же, кажется, порою —
Напрасно создан солнца круг,
Что в темноте мы землю роем, —
Полно бессмыслицы вокруг.
Но нет, жизнь создана не даром —
Господь бессмыслиц не творит;
Мы приняли его подарок,
Не зная, что за ним стоит.
* * *
Сторонник гордости и славы—
Прошедший беспокойный век, —
Ты силу показал и слабость,
И тьму — под громким словом «свет».
Ты человека возвеличил
До незаслуженных высот;
Так много оказалось вычетов
И лжевозвышенных красот.
Маячит явь столпотворения,
Явь тьмы Содомов и Гоморр.
Ты все же станешь на колени —
Себя поднявший выше гор.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
